Munіcipalіtet Prnяvor – seredoviщe, яke zručne dlя pracі ta proživannя. Vpіznavaniй po svoїй bagatoetnіčnostі і mulьtikulьturalіzmu Prnяvor vipravdovuє svoю nazvu «Mala Єvropa». Bagato nacіonalьnih menšin, яkі živutь na teritorії munіcipalіtetu (ukraїncі, polяki, čehi, іtalійcі na іnšі) pov’яzanі z kraїnami svogo pohodžennя і vstanovili kulьturne ta dіlove spіvrobіtnictvo.
BRC «Banя Kulašі» vіdomiй svoєю termomіneralьnoю vodoю яvlяє soboю spravžnю turističnu cіnnіstь na munіcipalьnій teritorії Prnяvora. Vіddaleniй vіd centra mіsta na 14 km vіn bula vіdomiй щe v epohu Avstro-Ugorsьkoї іmperії. Na teritorії Єvropi іsnuє tіlьki tri džerela z takimi яkostяmi vodi.
Kіnniй zavod «Vučіяk» predstavlяє fіlію kіnnogo zavodu v Lipicah і є odnією z naйvіdomіših kіnnih zavodіv časіv kolišnьoї Юgoslavії. Sьogodnі tut znahoditьsя dositь bagato lіpіcanerіv, a same žerebcі, яkі naležatь do šesti ta kobili, яkі naležatь do p’яtnadcяti krovnih lіnій. Ce garantuє velikiй genetičniй potencіal cієї prestižnoї porodi koneй.
Derev’яna cerkva u Palačkovcяh zbudovanя 1843 roku. Cя cvoєrіdna pam’яtka kulьturi, posvяčena apostolam Petrovі і Pavlovі, povnіstю zbudovana z dubovogo dereva.
Monastir Stuplє znahoditьsя v selі Gornі Vіяčanі na kordonі prnяvorsьkogo і čelіnacьkogo munіcipalіtetіv, bіlя rіčki Manastirki. Posvяčeniй svяtomu arhangelu Mihaїlovі. Pripuskaюtь, щo vіn buv zbudovaniй v 13 stolіttі, a zruйnovaniй pіd čas panuvannя turkіv. Fundament monastirя vіdnaйšli v 1994 rocі і vіdtodі trivaє vіdnovlennя cьogo serednьovіčnogo monastirя.
Ozero Drenova – štučne akumulяcійne vodoйmiщe, яke znahoditьsя desяtь kіlometrіv poza mіstom і яvlяє soboю odne z naйprivablivіših mіscь dlя ribolovlі u cій častinі BіG. Vono progološene osoblivim mіscem dlя ribolovlі. Tut lovilisя rekordnі zrazki soma vagoю ponad 100 kіlogram.
Gora Lюbіčь razom іz svoєю veršinoю (Svіnяr – 594 metri nad rіvnem morя) maє formu nizьkoї і širokoї pіramіdi. Gora, hoč nevisoka, vіdznačaєtьsя strіmkimi vpadinami і velikoю rozčlenovanіstю relьєfu. Velike bagatstvo flori і fauni zumovili ekspluatacію lіsu і rozvitok mislivsьkogo turizmu. Яk nizьka і legkodostupna gora, Lюbіčь duže populяrniй dlя ekskursій і gіrsьkih pohodіv.
Rіka Ukrіna і fenomen cvіtіnnя vodi
Rіka Ukrіna otrimala nazvu vіd ugorsьkogo slova «Ugrіna», щo označaє dukat, bo u svoїй verhnій tečії maє pokladi mіdі і zolota. Ukrіna nemaє tradicійnogo vitoku, ale nastaє zlittяm rіčok Bіstrіca і Lukavac, bagata na «bіlu ribu» (vіvsяnka, krasnopіrka, klen, karasь, plotvicя, lящ ta іnšі), a tak zvanimi «dobіrnimi» vidami ribi: korop, som, sudak і щuka.
Lіtnіmi večorami і nočami u serpnі navkolo vodoйm z’яvlяюtьsя roї vodяnih komah, metelikіv, яkі živutь u vidі ličinki na dnі rіčki tri roki, pіd čas rozmnožennя яkih zdaєtьsя, nіbi rіčka procvіla. Ceй rіdkіsniй fenomen vіdomiй яk «Ukrіnsьka kvіtka», є velikim prirodnim bagatstvom, яke pritamanne takož rіkam Tisa і Huanhe (Kitaй). Cі komahi (Ephemeroptera) є bіoіndikatorami čistoї і nezabrudnenoї vodi.