Nazva mіsta Prnяvor – grecьkogo pohodžennя і pohoditь vіd slova πρόνοια, яka u vіzantійskій admіnіstrativnій sistemі označala mirsьke і cerkovne maйno. Йmovіrno, Prnяvor buv vlasnіstю (πρόνοια) odnogo z pravoslavnih monastirіv, щo roztašovanі nepodaleku. Ceй zdogad pіdtverdžuє toй fakt, щo poblizu Prnяvora znahodяtьsя monastirі Stuplє, Lіplє, Donі Detlak, Osovіca.
Munіcipalьna teritorія Prnяvora bula zaselena щe u doіstoričnu epohu, яk pokazuюtь arheologіčnі znahіdki u kіlьkoh mіscevostяh. Naйviznačnіšі slіdi starovinnoї civіlіzacії buli vіdnaйdenі na pagorbі Luščіčь nedaleko vіd Banі Kulašі, de roztašovanі zališki poselennя z časіv paleolіtu, яkі є odnim z naйvažlivіših іstoričnih mіscь z kam’яnogo perіodu u Pіvnіčnій Bosnії, a u selah Popovіčі і Štrpcі znaйšli artefakti, щo vkazuюtь na prisutnіstь sučasnoї lюdini, tobto gomo sapієnsa. Krіm doіstoričnoї epohi na munіcipalьnій teritorії Prnяvora znahodяtьsя arheologіčnі znahіdki, яkі naležatь do časіv Rimsьkoї іmperії ta Serednьovіččя.
Vvažaєtьsя, щo Prnяvor buv zasnovaniй u 16 stolіttі, hoča perša pisьmova zgadka pro poselennя Prnяvor pohoditь z kіncя 17 stolіttя, і ceй zapis znahoditьsя v odnomu avstrійsьkomu vійsьkovomu zvіtі nevіdomogo avtora z perіodu 1688 – 1699 rr. U nьomu zapisano, щo na teritorії mіž Vrbasom ta Ukrіnoю znahodяtьsя, mіž usіma іnšimi takož dva malih poselennя: Prnяvor (Bernjavor) і Lіšnя (Lessnia), torgovі mіstečka, kožne z nih po 80 dvorіv. Zgadku pro Prnяvor znahodimo takož u odnomu dokumentі z 1725 roku, a іsnuє щe detalьnіšiй opis Prnяvora u tekstі z 1780 roku. U 19 st. zgadki pro Prnяvor u pisьmovih dokumentah z’яvlяюtьsя dedalі častіše.
Osoblivogo postupu poselennя zaznaє u drugій polovinі 19 stolіttя, koli rozvivaєtьsя torgіvlя і kupecьkі sіm’ї, zavdяki яkim Prnяvor nalagodiv zv’яzki z іnšimi centrami torgіvlі u Bosnії ta Gercegovinі і širše. U cьomu vіdnošennі važlivimi dlя Prnяvora sіm’ї Trіfkovіčь, Stankovіčь, Markovіčь, Йovanovіčь, Ostoїčь, Baїčь ta іnšі. Prnяvor pereživaє bіlьš іntensivniй ekonomіčniй rozvitok v kіncі 19 stolіttя, koli sюdi zgіdno z polіtikoю pravlяčoї Avstro-Ugorщini pereselююtьsя čislennі nacіonalьnі grupi: іtalійcі, ukraїncі, čehi, slovaki, nіmcі, ugorcі, єvreї, romi ta іnšі. Perepis naselennя provedeniй kіncem 19 stolіttя і počatkom 20 stolіttя pіdtverdiv, щo na cій teritorії prisutnі 19 nacій, і same z cьogo času zališilasя nazva «Mala Єvropa» яk і doteper nazivaюtь ceй kraй. V ceй perіod Prnяvor zaznaє urbanіzacії і arhіtekturno-budіvelьnogo rozvitku. Krіm skromnogo viglяdu sakralьnih sporud, яkі іsnuvali vіddavna, buduюtьsя novі, a takož zvodяtьsя važlivі sporudi, яkі stanutь važlivim vneskom u fіzіonomію mіsta. U cьomu značennі osoblivo važlivim є perіod vіd 1896 do 1904 roku, koli u Prnяvorі z’яvilisя: budіvlя, яku vikoristovuvatimutь яk rezidencію golovi raйonu, яkogo priznačala Avstro-Ugorsьka іmperія, takož lіkarnя, gotelь «Popovіčь», vіdbulisя proširennя vulicь ta prokladennя trotuarіv і z’яvilisя zelenі nasadžennя ta іn.
U Prnяvorі v 1842 rocі bula vіdkrita serbsьka konfesійna škola, a vіd 1886/87 navčalьnogo roku počinaє dіяti deržavna škola, pіslя zakіnčennя Peršoї Svіtovoї vійni ta stvorennя Korolіvstva Serbіv, Horvatіv і Slovencіv u Prnяvorі zališilasя tіlьki deržavna škola.
U Peršій Svіtovій vійnі Prnяvor buv zvіlьneniй na svяto sv.Arh.Mihaїla 21 listopada 1918 roku, koli serbsьke vійsьko na čolі z leйtenantom Ratkom Blagotіčєm uvійšlo v mіsto. Koli zakіnčilasя Perša Svіtova vійna raйon Prnяvor uvійšov u Korolіvstvo Serbіv, Horvatіv і Slovencіv, a pіznіše zgіdno z novoю deržavnoю teritorіяlьnoю reorganіzacією u 1929 rocі staє častinoю Vrbasьkoї banovini і Korolіvstva Юgoslavії. Ceй perіod harakterniй іntensivnim ekonomіčnim і urbannim rozvitkom, a Prnяvor pіslя agrarnoї reformi staє raйonnim centrom, a takož admіnіstrativnim, kulьturnim ta osvіtnіm centrom.
U Drugій Svіtovій vійnі Prnяvor buv zvіlьneniй 10 lipnя 1943 roku V Kozarecьkoю brigadoю і Prnяvorsьkim zagonom.
Pіslя Drugoї Svіtovoї vійni, a točnіše 1951 roku, яk častina SR BіG, tobto SFRЮ, na teritorії, яka maйže upovnі vіdpovіdaє teperіšnій, formuєtьsя munіcipalіtet Prnяvor, a mіsto Prnяvor staє munіcipalьnim admіnіstrativnim centrom. Za ostannі šіstdesяt rokіv na cій teritorії rozvivaюtьsя značnі ekonomіčnі možlivostі ta іnfrastruktura, a centr munіcipalіtetu nabiraє risi mіsьkogo poselennя, zavdяki яkim vplivaє na prileglі poselennя.
